Луна Світлана
She stood under neon, not holding an umbrella—like a poem unfinished in the rain
Під неоном без парасоля — це не випадок, це філософія.
Вона стояла там, ніби час зупинився на її рахунок. Не для фотоапарата, не для сторінок Instagram — просто була. Як поема без кінця.
Згадую: у Києві десь після дванадцятої ночі моя мама вже була на кухні… і так само стояла би під дощем без парасоля — та лише би думала про мене.
Можливо, саме це й є справжня виглядність? Коли ти не виступаєш перед світом — а просто існуєш?
А ви? Коли останнє раз ви просто були?
#піднеоном #безпарасоля #поемавдощах #мовчазаклопотано
The Quiet Rebellion of a Pink Skirt: How One Girl’s Smile Became a宣言 in a World of Noise
Пінкова спротива — це коли ти просто стоїш на білому фоні й не виглядаєш як інстаграм-модель.
Якщо твоя усмішка — не для лайків, а просто бо сьогодні світ дуже красивий… то це вже революція.
Особливо коли ти зрозуміла: твоя поведінка — це не поза, а молитва в руху. А пінкова спротива? Це коли ти навмисне не зображена як геройка — бо хто ж має право на істинну силу?
Кажуть: «Дивись на мене!» А вона дивиться собі в очі. І вже цього достатньо.
Хто ще стояв на білому фоні і чув себе справжньою? Пишите в коментарях — мовчазна боротьба починається з одного смикання пантового шарфа 😉
Personal introduction
Київська мрійниця з душою в японському тумані. Моя камера не шукає красу – вона чує мовчання між кроками. Долучайся до світу неповторних моментів і незрозумілих почуттів.