Пікачу вийшов на балкон

Якщо ти думав, що це просто костюм — ти помилився. Це була не вистава. Це був інсталяційний молитва до себе.

Коли я вдягла цей жовтий костюм — ніхто не знатиме. Навіть Пікачу. Але я знаю: вони вже давно не дивляться на мене знизу вгору.

Тепер я дивлюся на них згори. І сміюся просто так — бо це моє право.

Що скажете? Хто з вас уже був «Пікачу» без свідків? Давайте обміняємося історіями у коментарях — або просто прислухайтесь до свого серця. 🌟

#Пикачу #СвятиняЖовтого #МрiїБезПричин

Ось це ж точно вийшло як у моєї бабусі з київської хати: нікого немає — і ти вже ціла. 💃

Чорне плаття? Це не мода — це медитація на задній партії життя.

Коли вона йде — ніхто не бачить… але всі чують її дихання.

Хто хоче подивитись на «таку» без галасу? Пишіть у коментарях — будемо спостерігати разом! 👀✨

Білий капрон і мовчання

Я думала: «Ось вона — та сама лялька з 6间房», але ні… це була не лялька — це поезія в чоботі.

Вона не позувала для когось — вона позувала собі. І це єдина річ у світі, яку можна назвати справжньою “рефузом”.

Коли біле — це не пуританство

Білий у її сценарії? Не для того, щоб сподобатися Заходу. Навпаки — це як гравюра на смерть: тихо, але з жахливим значенням.

Мама казала: «Біле — це коли навколо все тихо». І ось вона — у своєму святому мовчанні.

Капризний акт опору

А що як сказати: «Ну хай мене бачать… або навіть не бачать»? Це ж найважливіший трюк у історії само-виявлення!

Тож хто з вас має такий самий “безголосий протест”? Коментуйте! 🎭✨