Тиша сила тіні — не вигляд, а присутність!

Вона не позувала — вона просто була. Не у фоторграфії, а у диханні.

Коли всі шукають “красу” через лайк і коментарії — вона мовчить із чайником у кав’янці.

Не треба бути голосною… достатньо бути тут.

А якщо твоя емоція — то це не контент, а дихання на зупербасах Львова.

Ви咋看? Коментарний каштан уже чекає на першому ряду… 😌

Коли білий халат стався полотном?

Вона не з’являлася — вона існувала.

Бачив її пізною осінню у Львові: жінка в білому халаті, чорні штаки як туш на рисовому папері — і навпаки! Не красива? Ні.

Але… що робила? Не дивилася на камеру.

Та й не чекала — вона просто бувла.

Ще раз? Якщо ваша сестра з каштанами замість майбуту… то це не лазурний кадр.

Це не мода — це виготовлення душевого сопротивлення.

А тепер питання: а хто в вас мав такий же одяг?

Коментарий внизу — бо я знаю: «Мене також».